Завод «Рено» в Більянкурі — найбільший промисловий осередок Франції. Від літа 1940 року він працює під контролем німецьких керівників із «Даймлер-Бенц», а замовлень від окупанта дедалі більше.
У червні 1941 року дізнається, що випуск легкових автомобілів йому заборонено: цивільний сектор стрімко скорочується на користь вантажівок для Вермахту. Завод працює лише на 40 % потужностей, на ньому — десятки тисяч робітників.
64-річний Рено — патріот, але стурбований порятунком свого підприємства й цехів — мусить визначити лінію поведінки. Він може й далі виробляти для окупанта, потайки гальмувати роботу або повністю припинити діяльність, ризикуючи втратити завод.
вирішив зберегти завод у роботі й виробляти для окупанта: він поставив Вермахту тисячі вантажівок, сподіваючись зберегти промислове обладнання й робочі місця. Більянкур зазнав потужних бомбардувань союзників у 1942–1943 роках. Після визволення Рено заарештували за економічну колаборацію, він помер під вартою в жовтні 1944 року, а його підприємство в січні 1945 року націоналізували під назвою «Режі Рено» (Régie Renault).
T08-033