Периметр Дюнкерка, 2 червня 1940 року. Британський експедиційний корпус уже 10 днів відступає до моря, затиснутий у лещата німецького наступу через Фландрію. Операція «Динамо» вивозить до Англії десятки тисяч людей, які товпляться на молах, на саморобних трапах і на малих суднах, що зійшлися з усього південного узбережжя. Але посадка триває повільно, небо кишить пікіруючими бомбардувальниками «Штука», і кожне місце на судні доводиться відвойовувати. У Розендалі, східному передмісті міста, ваш медичний пункт — 12-й евакуаційний шпиталь (12th Casualty Clearing Station) — переповнений солдатами, підібраними під вогнем.
Ви — військовий лікар. На вашому з колегами попеченні — сотні тяжкопоранених: люди з відкритими переломами й ампутаціями, непритомні, обпечені. Жоден із них не здатен стояти на ногах, а тим паче пройти по переповнених понтонах чи годинами чекати просто неба на пляжі. Перенести їх могло б хіба що диво; силоміць підняти їх на судно означало б убити їх, та ще й забрати місце в боєздатних бійців, яких ще сподіваються врятувати. Лещата стискаються: невдовзі ворог буде в Дюнкерку.
Залишається питання, яке ніхто не хоче поставити вголос. Ці поранені не можуть поїхати, а залишити їх самих, без морфію, без пов'язок, напризволяще в мить падіння міста, не можна. Водночас медичний персонал міг би сісти на судно й дістатися Англії, де його руки конче потрібні. Вирішувати доведеться за лічені години.
Було віддано наказ, щоб частина медичного персоналу залишилася біля нетранспортабельних: у 12-му евакуаційному шпиталі в Розендалі провели жеребкування за правилом, що один лікар і 10 санітарів залишаються на 100 поранених і потрапляють у полон разом зі своїми пацієнтами. Медики, які знали, що відмовляються від власної евакуації, болісно пережили це жеребкування, задокументоване Г'ю Себаґ-Монтефіоре. Обрані залишилися на своїх постах, коли німці увійшли в місто. Узяті в полон разом із пораненими, з ними загалом поводилися згідно з Женевською конвенцією, що захищає санітарний персонал. Операція «Динамо» загалом дала змогу евакуювати близько 338 000 осіб між 26 травня і 4 червня 1940 року.
T04-172