Ленінград перебуває в оточенні від 8 вересня 1941 року; пожежа на Бадаєвських складах знищила частину запасів продовольства. 20 листопада норма хліба для непрацюючих падає до 125 грамів на день — хліба з домішкою целюлози. У пастці опинилися близько 2,5 мільйона мирних жителів, а тим часом настає зима.
Єдиний вихід пролягає через Ладозьке озеро. 22 листопада 1941 року перші вантажівки наважуються виїхати на ледь скутий лід: це «Дорога життя». Шлях смертельно небезпечний — лід проламується під вагою, німецька авіація обстрілює з кулеметів, холод убиває.
Для матері кожен варіант — ризик: довірити дітей небезпечному льоду або тримати родину разом у місті, сподіваючись, що облогу знімуть.
Крижана дорога, відкрита 22 листопада 1941 року, стала для міста пуповиною: за весь час облоги нею евакуювали близько 1,3 мільйона людей і доставляли тонкий потік продовольства. Проте зима 1941–1942 років забирала до 100 000 життів на місяць; загалом облога забрала від 800 000 до 1 мільйона життів, переважно через голод. Ранній виїзд через Ладогу давав дітям найкращий шанс вижити.
T09-026