У тилу «дивна війна» створює химерну атмосферу: країна воює, мільйони чоловіків мобілізовано, але нібито «нічого» не відбувається. Кінотеатри й театри знову відчиняються, життя майже повертається в звичне річище, тоді як глуха тривога очікування та відсутність мобілізованих тяжіють над родинами.
Для вас, цивільної людини в тилу, лінія поведінки не очевидна. Долучитися до військових зусиль (праця на збройовому виробництві, пасивна оборона, підтримка солдатів), щоб не стояти осторонь і готувати країну. Жити як завжди, користуючись удаваним спокоєм — через заперечення дійсності чи втому. Або дозволити сумніву щодо сенсу й кінця цієї нерухомої війни здобути над собою гору.
Атмосфера «дивної війни» — суміш нудьги, неспокою й облудної безтурботності — підточує згуртованість і рішучість. Ворожа пропаганда та політичні розколи довоєнних років глибоко діють на громадську думку. Яку позицію обрати вам у цьому очікуванні без боїв?
Усі 3 настрої співіснують, але загальна атмосфера сповзає до суміші облудної нормальності й сумніву: «дивна війна» утверджує клімат очікування, нудьги й удаваної нормальності, в якому військовим зусиллям ніяк не вдається повною мірою згуртувати втомлену й розділену громадську думку. У деяких колах дедалі більше поширюються пораженські настрої, які живлять політичні розколи 1930-х років, ворожа пропаганда й відчуття безглуздої війни. Ця ерозія морального духу тилу, як і фронту, сприятиме краху травня–червня 1940 року та шоку поразки. у книзі «Дивна поразка» вкаже на цей моральний і громадянський розклад як на одну з глибинних причин катастрофи — понад суто військові чинники.
T02-085