Восени 1940 року ОКВ запускає програму «Отто»: модернізацію залізничних і шосейних сполучень Східної Пруссії та окупованої Польщі. Мережа, успадкована від Польщі, на довгих ділянках одноколійна й здатна пропустити лише частину тих поїздів, яких потребувало б зосередження військ на сході.
Інженери «Рейхсбану» мають вирішити, як швидко збільшити пропускну здатність за умов обмеженого постачання сталі. Перед ними 3 шляхи: прокласти нові стратегічні лінії, посилити наявні лінії й прокласти на них другу колію або обмежитися розширенням сортувальних станцій і пунктів водопостачання паровозів, не змінюючи трас.
Вибір залучить десятки тисяч робітників і сотні тисяч тонн сталі, відібраної з ліміту, виділеного сухопутним військам.
«Рейхсбан» вирішив посилити наявні лінії й прокласти на них другу колію, а не будувати нові траси. Програма «Отто» залучила близько 30 000 робітників і 300 000 тонн сталі (відібраної з ліміту сухопутних військ) для облаштування 8 великих магістралей на схід із цільовою пропускною здатністю від 24 до 72 пар поїздів на добу залежно від лінії, тобто майже 400 пар на кордоні. Проте фактична пропускна здатність часто лишалася нижчою за цілі (близько 80 поїздів на добу в січні 1941 року замість 130 запитуваних).
T05-048