Від американського ембарго літа 1941 року — заморожування активів, перекритий нафтовий кран — запаси Японії тануть. Вашингтон ставить будь-яку угоду в залежність від виведення військ із Китаю, чого армія не може прийняти після 4 років війни. 16 жовтня принц Коное, потрапивши в глухий кут, іде у відставку.
За порадою хранителя печатки Кідо імператор 18 жовтня призначає главою уряду свого військового міністра, генерала Тодзьо — парадоксальний вибір прихильника твердої лінії, із побажанням імператора переглянути «з чистого аркуша» рішення про війну, ухвалене 6 вересня.
Тож Тодзьо успадковує нерозв'язану дилему: дипломатія вимагала б поступок у Китаї; війна була б спрямована на «Південну зону ресурсів», доки не скінчиться нафта; відступити означало б віддати ініціативу.
Тодзьо провів показний перегляд, водночас прискорюючи підготовку. Імператорська конференція 5 листопада встановила для переговорів крайній термін; нота Галла від 26 листопада була сприйнята як відмова; конференція 1 грудня схвалила війну. 7 грудня 1941 року стався напад на Перл-Гарбор, і конфлікт став світовим.
T09-022