Бельгійську оборону було задумано навколо каналу Альберта, який мав протриматися достатньо довго, щоб союзники встигли вийти на лінію КВ. Але блискавичне падіння Ебен-Емаля й захоплення мостів ще 10 травня руйнують цей розрахунок: першу лінію прорвано за кілька годин.
Бельгійська армія стоїть перед негайним і важким вибором. Учепитися за канал Альберта, оборону якого вже підірвано, щоб виграти час, але ризикуючи, що частини буде знищено або оточено. Негайно відступити на лінію КВ, далі на захід, куди мають підійти французькі й британські армії, але одразу віддавши значну частину території та поступившись ініціативою.
Командування може швидко відступити на лінію КВ, щоб зберегти армію й з'єднатися із союзниками. Контратакувати, щоб відновити становище на каналі Альберта. Або втримуватися на місці за всяку ціну, сподіваючись уповільнити ворога. Злагодженість усього союзного угруповання в Бельгії залежить від швидкості й порядку цього відступу.
Бельгійська армія швидко й організовано відступила на лінію КВ: після краху оборони на каналі Альберта вона відійшла до цієї лінії, щоб з'єднатися із союзними арміями, які висувалися до Бельгії. Відступ, проведений поспіхом під німецьким тиском і бомбардуваннями, відбувся загалом організовано, але коштував швидкої втрати північного сходу країни. Він дав змогу на кілька днів створити суцільний союзний фронт на річці Дайль. Але крах французького фронту на Маасі, значно південніше, зробив цю лінію неутримною й невдовзі змусив усе угруповання безперервно відступати аж до капітуляції Бельгії 28 травня.
T03-105