Щойно Дюнкерк евакуйовано, Вермахт 5 червня розпочинає план «Рот» («червоний варіант») — другу фазу кампанії у Франції, покликану добити те, що лишилося від французької армії на лінії Сомма — Ена. Генерал командує 6-ю армією — формуванням, поспіхом створеним на Ені, між Суассоном і районом Комп'єня.
Його сили різнорідні: близько десятка строкатих дивізій — вцілілі в битві за Бельгію, залишки великих з'єднань, колоніальні війська, — яких підтримує де Голля. Навпроти зосереджується значно потужніше німецьке угруповання, з танковими дивізіями в авангарді, яке спирається на панування в повітрі.
Прийнята доктрина — «оборона їжаком» Вейгана: опорні пункти, які мають триматися навіть в оточенні. Тушон мусить прикривати широкий фронт, маючи вдвічі менше сил, ніж передбачалося. Його лінія тримається 4 дні. 9 червня тиск стає таким, що під Суассоном загрожує прорив. Тушон не знає, чи принесе користь жертва на місці, чи слід зберегти дивізії для лінії в тилу.
Тушон наказує відійти на Марну, щоб зберегти сили, які ще здатні маневрувати. Але Вермахт просувається швидше, ніж французи встигають відірватися від нього: лінію Марни прориває близько 12 червня, 13-го Париж оголошують відкритим містом, а 14-го його окупують. Оборона на Ені, подекуди героїчна, лише на кілька днів відтягує неминуче. Тушон уникає полону, влітку 1940 року його призначають військовим губернатором міста Алжир, а згодом Віші його усуває. Його битва ілюструє драму французьких армій у червні 1940 року: реальний опір, подоланий швидкістю супротивника й розпадом вищого командування. Він помирає 1949 року.
T04-007