Варшавське гетто закрите 16 листопада 1940 року: 3-метровий мур замикає близько 400 000 євреїв на приблизно 3,4 км² — у найщільніше заселеному кварталі Європи. Постачання перебуває у віданні німецької адміністрації через Transferstelle, яка контролює всі потоки між гетто й містом. У квітні 1941 року цивільного комісара Гайнца Ауерсвальда призначають очільником «єврейського кварталу»; цю посаду він обіймає до листопада 1942 року.
Офіційні пайки, виділені євреям, мізерні — близько 180–200 калорій на день у 1941 році, тоді як неєврейським полякам належить приблизно 700, а німцям — понад 2 600. Це свідомо влаштований голод. Вижити можна лише в обхід системи: масштабна контрабанда, яку ведуть зокрема діти, підпільні майстерні та народні кухні організацій взаємодопомоги, як-от Aleynhilf, ледве дають змогу набрати 1 000–1 100 калорій ціною руйнівних цін чорного ринку. Єврейська рада (юденрат) на чолі з Адамом Черняковим не має жодної влади над загальним обсягом: його визначають німці; рада може лише розподіляти нестачу й благати окупанта.
Влітку 1941 року голод і тиф убивають понад 5 000 осіб на місяць; загалом понад 100 000 помруть від голоду й хвороб до початку депортацій до Треблінки. Перед німецькою адміністрацією, яка тримає всі важелі, стоїть питання: підвищити пайки, щоб зупинити масову загибель, зберегти голодний рівень чи скоротити їх ще більше.
Німецька адміністрація залишила єврейські пайки на голодному рівні (близько 180 офіційних калорій на день) і суворо забезпечувала замкнення гетто. Оскільки легально видавали набагато менше їжі, ніж потрібно для життя, виживання трималося лише на контрабанді й кухнях взаємодопомоги; голод і тиф убивали понад 5 000 осіб на місяць від літа 1941 року, а загалом до початку депортацій забрали життя понад 100 000 мешканців. Відповідальність за злочин, яким був цей голод, лежала на окупантові, який визначав постачання, а юденрат Чернякова міг лише розподіляти нестачу та марно благати про більше харчів. Гайнца Ауерсвальда так і не судили: розслідування, розпочате в Дортмунді, закрили після його смерті 1970 року.
T07-054