Генерал , головнокомандувач британських військ на Близькому Сході, керує з Каїра величезним театром воєнних дій — від Судану до Палестини. Відомий своєю незворушністю й начитаністю, він має в розпорядженні лише жменьку дивізій, тоді як Італія Муссоліні виставляє сотні тисяч людей у Лівії та Східній Африці.
Його під командуванням генерала Річарда О'Коннора налічують близько 36 000 людей, 275 танків і 120 гармат, розосереджених довкола Мерса-Матруха. Уже кілька тижнів конвої привозять цим силам до 1 000 людей на день, а також техніку й автомобілі, щоб поповнити їхній нечисленний склад.
13 вересня 1940 року маршал кидає італійську 10-ту армію — приблизно 150 000 людей, 1 600 гармат — через кордон. За 3 дні італійці просуваються приблизно на 60 миль і 16 вересня зупиняються в Сіді-Баррані, де окопуються в низці укріплених таборів, чекаючи постачання й підкріплень.
Вейвелл значно поступається ворогові в чисельності. Проте начальники штабів вважають, що італійцям бракує пального й продовольства. Коли італійці окопалися в Сіді-Баррані, Вейвелл має разом з підлеглими визначити лінію дій проти ворога, надзвичайно численного, але з виснаженим тиловим забезпеченням.
Вейвелл вирішує підготувати рухому контратаку, щоб відкинути 10-ту армію до Лівії. Уже у вересні він наказує командувачеві британських військ у Єгипті (British Troops Egypt) генералові Генрі Мейтленду Вілсону планувати обмежену операцію, щоб відкинути італійців — майбутню операцію «Компас». 28 листопада він пише Вілсону, що «не плекає надмірних сподівань», але хоче бути готовим «повною мірою скористатися» великою нагодою, якщо така трапиться. Задуманий як 5-денний рейд, наступ починається в ніч з 7 на 8 грудня, а головний удар завдають 9 грудня 1940 року. Успіх перевершує все, що уявляв Вейвелл: за 2 місяці , попри свою нечисленність, розтрощують 10-ту армію, беруть у полон десятки тисяч людей і доходять до Беда-Фомма. «Компас» стає першою великою сухопутною перемогою Британії у війні.
T05-027