55-річний — колишній президент Чехословацької республіки (1935–1938). Він пішов у відставку 5 жовтня 1938 року після Мюнхенської угоди, яка відтяла від країни Судети. Виїхавши до Лондона в жовтні 1938 року, у лютому 1939 року він вирушив викладати як запрошений професор до Чиказького університету й повернувся до Сполученого Королівства 19 липня 1939 року.
Після німецького вторгнення до Богемії та Моравії (15 березня 1939 року) — створення Протекторату Богемії та Моравії спершу на чолі з Нейратом, потім із Гейдріхом — Бенеш вважає себе законною владою, яка безперервно уособлює чехословацьку державу, вважаючи Мюнхенську угоду недійсною (підписаною під примусом), а подальше розчленування — незаконним. Але британська позиція делікатна: Лондон підписав Мюнхенську угоду, де-факто визнав Протекторат і боїться, що визнання Бенеша викличе ворожість Німеччини.
Після початку війни (3 вересня 1939 року) та створення Чехословацького легіону у Франції (у вересні, під керівництвом генерала Сергея Інгра) позиція союзників починає змінюватися. 13 листопада 1939 року Франція визнає Чехословацький національний комітет, утворений у Парижі навколо Бенеша, але Лондон ще опирається. Бенеш хоче повного визнання як уряду. Як цього добитися: тиском (через британські медіа та чехословацьких емігрантів), дипломатичним терпінням, погодившись на перехідний статус, чи обміном конкретного військового внеску на політичне визнання?
Бенеш поєднує дипломатичне терпіння з військовим будівництвом у Франції. Дипломатичне терпіння щодо Лондона (Чемберлен і Галіфакс) за одночасного прискорення формування 1-ї чехословацької піхотної дивізії у Франції (створена 17 листопада 1939 року під командуванням генерала Інгра, близько 3 500 людей станом на 30 листопада, доукомплектована до 11 000 на момент падіння Франції в червні 1940 року). 20 грудня 1939 року Лондон визнає Чехословацький національний комітет законним представником країни — перший крок до визнання тимчасового уряду 21 липня 1940 року, а потім до повного й остаточного визнання чехословацького уряду у вигнанні 18 липня 1941 року; 5 серпня 1942 року Лондон оголошує, що більше не зв'язаний Мюнхенськими угодами. Бенеш залишається президентом у вигнанні протягом усієї війни, керує з Лондона підпільною чехословацькою державою. Пізніші суперечливі рішення: санкціонує операцію «Антропоїд» (убивство Гейдріха, 27 травня 1942 року, Габчіком і Кубішем), домовляється зі Сталіном про остаточну передачу Підкарпатської Русі СРСР 1944 року, підписує декрети Бенеша (1945), за якими виселяють близько 3 мільйонів німців із Судет і Моравії. Повертається до Праги в травні 1945 року, знову стає президентом. Подає у відставку після комуністичного празького перевороту в лютому 1948 року, помирає у вересні 1948 року. Історіографічна дискусія про Бенеша коливається між похвалою (організатор чехословацького опору) і критикою (відповідальний за союз із СРСР, який віддав країну комунізму).
T01-090