На зламі 1941 року болгарський прем'єр-міністр має розв'язати пекуче питання для малого королівства, затиснутого між велетнями. Берлін хоче провести свої війська через Болгарію, щоб дістатися Греції в межах операції «Маріта», і тисне на Софію, вимагаючи приєднатися до Троїстого пакту.
Монарх, цар , зволікає з осені. У листопаді 1940 року болгарський посол у Берліні дав знати, що країна приєднається «в принципі», але хотіла б відкласти підписання. Королівство прагне територій, утрачених після Першої світової війни, — грецьких і югославських земель, — але так само боїться і російського ведмедя, і британського лева.
На початку січня 1941 року Філов їде до Відня, офіційно з міркувань здоров'я, а потім до Оберзальцберга, щоб поговорити з Ріббентропом і Гітлером. Він викладає звичні заперечення: Туреччина з 37 дивізіями, зосередженими на кордоні, недостатнє болгарське озброєння, СРСР і його проросійський вплив на громадську думку, Югославія. Гітлер відкидає все, крім страху перед радянською загрозою, яку зобов'язується нейтралізувати. Філов усвідомлює, що поставлено на карту: підписати — значить наразити Болгарію на британську чи турецьку відповідь і прив'язати її долю до Осі; відмовитися чи зволікати далі — значить кинути виклик Німеччині, чиї дивізії вже скупчуються в сусідній Румунії.
Філов далі зволікає й відкладає підписання під час цієї січневої зустрічі: він зберігає застереження Софії й отримує нову відстрочку, не розриваючи з Берліном. Але відстрочка нетривала. Німецькі сили стягуються на півдні Румунії, тиск стає нестерпним — Болгарія не має жодних військових засобів йому протистояти, — і королівство поступається. 1 березня 1941 року Філов підписує у Відні приєднання Болгарії до Троїстого пакту; того ж дня німецькі війська переходять Дунай. Цар згодом домовиться не посилати своїх солдатів воювати проти СРСР, зберігши певний простір для самостійності, але країна відтепер прикута до Осі й править за плацдарм для вторгнення до Греції в квітні.
T06-031