Після падіння Франції Нормандські острови (Джерсі, Гернсі, Олдерні, Сарк), володіння британської Корони біля узбережжя Нормандії, стають необоронними: вони надто близько до континенту, який відтепер у руках німців, і не мають стратегічної цінності, яка виправдовувала б масштабне військове втручання.
Британський уряд має вирішити їхню долю й долю їхніх десятків тисяч мешканців. Військова оборона островів коштувала б дорогоцінних сил заради мети, програної наперед, і наражала б населення на небезпеку. Демілітаризація й відмова від бою зберегли б життя, але вперше віддали б ворогові британську територію. Залишається питання евакуації цивільних — часткової й болісної.
Лондон може демілітаризувати острови й організувати часткову евакуацію мешканців. Спробувати захищати їх із принципу, ціною марних втрат. Або покинути їх, нічого не оголошуючи, і наразити населення на прихід німців. Це також символічне рішення: погодитися на окупацію британської землі.
Уряд демілітаризував острови й організував часткову евакуацію: у середині червня 1940 року Нормандські острови було демілітаризовано, а частину населення (передусім дітей) евакуювали до Англії — поспіхом і болісно, і багато мешканців зрештою вирішили залишитися. Німці окупували острови починаючи з 30 червня – 1 липня 1940 року; це була єдина частина Британських островів, яку Німеччина окупувала під час війни. Окупація, що тривала до травня 1945 року, позначилася нестатками, а на Олдерні — створенням трудових таборів. Залишення островів, воєнно раціональне, стало символічним шоком і лишило населення під німецьким чоботом майже на 5 років.
T04-108