Далеко від Європи французькі території Тихого океану — Нові Гебриди, Нова Каледонія, Французькі володіння в Океанії (Таїті) — дізнаються про перемир'я та розкол між Віші й Вільною Францією. Ізольовані, поруч із британськими й австралійськими володіннями, вони теж мусять обирати сторону.
Для адміністраторів і місцевого населення (колоністів, чиновників і корінних жителів, залучених по-різному) ставки реальні. Приєднатися до Вільної Франції де Голля, спираючись на союзних сусідів (Австралію, Нову Зеландію) і продовжуючи війну. Зберегти вірність Віші з поваги до законності, попри віддаленість. Або дочекатися прояснення ситуації.
Приєднання цих територій дало б Вільній Франції присутність на третьому континенті й ресурси (стратегічний нікель Нової Каледонії). Але воно передбачає розрив із легальністю Віші, подекуди ціною місцевої напруги між прихильниками двох таборів. На терезах — і віддаленість від метрополії, і близькість тихоокеанських союзників.
Тихоокеанські території обирають приєднання до Вільної Франції впродовж літа–осені 1940 року: Нові Гебриди приєднуються до де Голля вже в липні 1940 року (одними з найперших, разом із Чадом), услід за ними — Французькі володіння в Океанії (Таїті) і Нова Каледонія у вересні. Ці приєднання, підтримані Австралією й Новою Зеландією, дають Вільній Франції опору на Тихому океані й доступ до стратегічних ресурсів (нікель Нової Каледонії). Нова Каледонія згодом стане великою союзною базою у війні на Тихому океані проти Японії. Вибір цих далеких територій, подекуди ціною місцевої напруги, показує всесвітній вимір приєднання до Вільної Франції вже влітку 1940 року.
T04-140