, заступник голови Ради міністрів з 23 червня, прагне, щоб парламентарі — депутати й сенатори, що зібралися як Національні збори в казино Віші, — проголосували за установчі повні повноваження для маршала Петена. 10 липня 1940 року присутні близько 670 парламентарів; 80 застрягли в Касабланці (справа «Массілії»), інші перебувають у полоні або в окупованій зоні, а депутатів-комуністів позбавили мандатів у січні 1940 року.
Запропонований текст надає Петену «всі повноваження для проголошення нової конституції Французької держави». Це свідоцтво про смерть Третьої республіки. Лаваль, неперевершений інтриган, має здобути якомога ширшу більшість, щоб надати цьому кроку вигляду легітимності.
Перед ним 3 методи: тиск і залякування тих, хто вагається, заспокійливий аргумент про «перехідне» голосування до визволення території або відвертий силовий переворот. Вибір визначить форму — легальну чи брутальну — ліквідації Республіки.
Лаваль поєднує тиск і обіцянки тим, хто вагається. 10 липня 1940 року Національні збори голосують за повні повноваження: 569 голосів за, 80 проти й близько 20 утрималися або не голосували. Наступного дня Петен оприлюднює перший конституційний акт, проголошуючи себе «главою Французької держави»: Третю республіку скасовано. Лаваль стає сильною людиною режиму, потім його на якийсь час усувають (грудень 1940 року), а 1942 року повертають, щоб вести колабораціонізм. Його судять після Звільнення, засуджують до смерті, і в жовтні 1945 року розстрілюють. Голосування 10 липня залишається одним із найспірніших моментів в історії французького парламенту — символом зречення Республіки перед лицем поразки.
T04-052