Інтелігенцакція (акція проти польської інтелігенції) — операція цілеспрямованого геноциду, яку Головне управління імперської безпеки (РСХА) планувало ще влітку 1939 року в межах операції «Танненберг». Мета: фізично знищити польські еліти — науковців, учителів, лікарів, священників, адвокатів, офіцерів запасу, журналістів, чиновників, землевласників. Доктрина: без голови польська нація більше не зможе чинити опір.
Метод: від 1936 року в Берліні складають «Sonderfahndungsbuch Polen» («Особливі розшукові книги — Польща») за даними інформаторів із німецьких меншин (фольксдойче) у Польщі. На 1 вересня 1939 року ці списки налічують 61 000 імен. Під час вторгнення айнзацгрупи (5 оперативних груп) і Зельбстшуц (місцеві ополчення етнічних німців, озброєні Гейдріхом) отримують наказ убивати осіб зі списків — без суду, одразу після встановлення особи.
Типовий учитель із невеликого поморського містечка — скажімо, 38 років, одружений, 2 дітей, читач місцевої щоденної газети «Pielgrzym» («Пельґжим») від 1925 року, голова місцевого відділення Спілки польських учителів (ZNP) від 1932 року — найімовірніше, є в цих списках. Невдовзі після початку окупації (близько 5–10 вересня) він дізнається від сусіда, що відомого в місті фольксдойче бачили, коли той передавав список німецькому військовому коменданту.
За даними джерел, більшість польських інтелектуалів, які були в списках, самі пішли до комендатури й попросили дозволу продовжувати свою працю в перші дні — не вірячи в реальність загрози або прагнучи владнати своє становище в адміністративному порядку. Ця довіра до законності коштувала життя десяткам тисяч із них. Від вересня 1939 до весни 1940 року Інтелігенцакція забрала життя приблизно 60 000–100 000 поляків (загальноприйняті оцінки). Найкраще задокументовані масові вбивства: ліси під Пясницею (12 000–14 000 вбитих), Мнішек (10 000 вбитих), Бидгощ (1 200 вбитих у вересні, переважно вчителів), Штуттгоф (концтабір, відкритий 2 вересня 1939 року, переважно для поляків). 6 листопада 1939 року в Кракові «Sonderaktion Krakau» (особлива акція в Кракові) вивезла 184 професорів Ягеллонського університету до Заксенгаузена (35 із них померли в ув'язненні). Інтелігенцакція стала одним із перших цілеспрямованих геноцидів Другої світової війни; аж до відкриття польських архівів (Інституту національної пам'яті, ІНП) у 1990–2010 роках її було задокументовано лише неповно.
T01-028