Офіцер Вермахту служить у 717-й піхотній дивізії, розміщеній в окупованій Сербії восени 1941 року. Його начальник — генерал , повноважний військовий командувач у Сербії, який підпорядкував увесь ланцюг командування політиці терору з точно визначеними цифрами.
Від літа сербське повстання б'є по ізольованих гарнізонах. Окупант, нечисленний і одержимий страхом перед так званими Freischärler («нерегулярними стрільцями»), відповідає захопленням заручників. Наказом від 10 жовтня 1941 року Беме наказує заарештовувати комуністів, «підозрілих», чоловіків-євреїв і поважних містян за такою шкалою: 100 розстріляних за кожного вбитого німецького солдата, 50 — за кожного пораненого.
Наприкінці вересня поблизу Горні-Мілановаца засідка повстанців коштувала військам 10 вбитих і 26 поранених. Застосована до цих втрат, шкала дає квоту в 2 300 заручників, яку штаб вимагає виконати без зволікань. Та в місті немає стільки бійців чи виявлених комуністів, щоб її набрати.
Офіцер має вирішити, кого хапати й де зупинитися: брати лише чоловіків, названих комуністами чи підозрілими, ризикуючи, що загальна кількість буде значно нижчою за вимагану; хапати без розбору чоловіче населення, включно з робітниками та гімназистами, аж до квоти; або тягнути час і просити командування зменшити масштаб в ім'я заспокоєння регіону.
Підрозділи 717-ї піхотної дивізії та 724-го піхотного полку провели масову облаву без розбору. 21 жовтня 1941 року в Крагуєваці вони розстріляли чоловіків і підлітків, схоплених у місті та на заводах, серед яких було близько 144 гімназистів і їхніх учителів. Нині сербські та німецькі історики сходяться на цифрі майже 2 800 убитих (тогочасні німецькі звіти називали 2 300; завищені оцінки доходили до 7 000). Кількома днями раніше в Кралєві та сама політика забрала життя близько 2 000 осіб (15–20 жовтня). За Беме було розстріляно від 20 000 до 30 000 цивільних за 2 місяці. 1953 року на цьому місці створили меморіал — парк Шумариці. Беме покінчив життя самогубством 1947 року, не дочекавшись суду; на Нюрнберзькому «процесі над заручниками» (1948) генерала Вільгельма Ліста засудили до довічного ув'язнення.
T09-066