Від перших днів вторгнення німецька авіація бомбардує вокзали, дорожні вузли й центри міст, щоб дезорганізувати тил і залякати населення. Кілька бельгійських міст — Турне, Нівель та інші — бачать, як їхні історичні центри охоплює полум'я, подекуди кілька днів поспіль.
Для вас кожна тривога означає вибір, від якого залежить життя. Спуститися в підвал чи тимчасове укриття й сидіти там, поки тривають нальоти, ризикуючи опинитися під завалами, якщо будинок обвалиться. Утекти з міста в сільську місцевість — безпечнішу, але де людина втрачає всі орієнтири й усе майно. Або залишитися вдома, щоб захистити житло й добро від мародерства та пожеж.
Тривога невідступна: бомбардування непередбачувані, рятувальники не справляються, чутки лякають. Ховатися, тікати чи триматися? Десятки тисяч родин стикаються з цією дилемою в містах, деякі з яких за кілька днів утратять частину своєї історичної спадщини й кілька сотень мешканців.
Поведінка була різною, але багато хто зрештою втікав, долучаючись до загального екзоду: страх перед бомбами виштовхнув на дороги цілі спільноти, посилюючи затори й хаос. Уражені міста — Турне, сильно спалене в середині травня, Нівель та інші — рахували своїх загиблих і руїни. Бомбардування міських центрів, вписане в німецьку стратегію дезорганізації й терору, надовго закарбувалося в пам'яті. Для цивільних травень 1940 року став не лише військовою поразкою, а й жорстоким досвідом сучасної війни, принесеної до населення далеко від фронту.
T03-101