На початку 1939 року Гітлер затвердив План Z — велетенську програму військово-морського будівництва, покликану дати Німеччині до середини 1940-х років океанський флот, здатний кинути виклик Королівському флоту: гігантські лінкори, лінійні крейсери, авіаносці. Це мрія про престижний флот світового масштабу.
Але влітку 1939 року війна, схоже, ось-ось почнеться — задовго до того, як такий флот може з'явитися. Гросадмірал мусить розв'язати суперечність: План Z поглинає сталь, верфі й робочу силу, але його кораблі не будуть готові вчасно.
Існує інший шлях, який обстоює комодор Деніц: відмовитися від великих надводних кораблів і масово вкладатися в підводні човни — дешеву й грізну зброю, здатну задушити британську торгівлю. Редер має вирішити. Продовжувати План Z із його престижними лінкорами? Терміново переорієнтувати зусилля на підводний флот у великій кількості? Чи шукати компроміс, який через брак засобів ризикує не дати ні того, ні іншого вчасно?
Редер продовжує План Z і його престижні лінкори аж до початку війни: пріоритет лишається за великими надводними кораблями Плану Z, а масштабна підводна програма, якої вимагав Деніц, відкладається. Наслідок: у вересні 1939 року Німеччина має лише близько 50 підводних човнів, з яких лише частка придатна для Атлантики, — а до сотень, потрібних, щоб задушити Велику Британію, далеко. План Z одразу згортають, бо війна почалася надто рано. Ця розбіжність між амбіціями й календарем позбавить Німеччину на початку конфлікту зброї, яка могла б стати для неї найнебезпечнішою. Деніц муситиме вести перші кампанії жменькою кораблів, чекаючи на прискорену програму будівництва.
T00-027