Прибувши до Тріполі в лютому, Роммель отримав суто оборонне завдання: утримувати Тріполітанію, не атакуючи, доки не прибудуть усі його сили — це очікується в травні. Німецьке й італійське начальство прямо заборонило йому будь-який наступ. Але генерал бачить навпроти ослабленого супротивника: британці зупинили просування в Ель-Агейлі й, головне, перекинули найкращі частини — австралійців, загартовані танкові з'єднання — до Греції, залишивши в Киренаїці лише невеликий і недосвідчений гарнізон.
Роммель спостерігає слабкість супротивника. Розвідка боєм показує йому, що британську позицію в Ель-Агейлі утримують слабкі сили; він без труднощів бере її 24 березня. Далі простягається Киренаїка, яку британці щойно відібрали в італійців.
Вибір чіткий і межує з непокорою: виконати накази і чекати травня з усіма силами; здійснити обмежене просування, щоб покращити позиції; або негайно, лише наявними частинами й нехтуючи інструкціями, розпочати глибокий наступ, щоб використати тимчасову слабкість ворога, ставлячи на швидкість і сміливість.
Роммель негайно розпочинає глибокий наступ, нехтуючи наказами. Не чекаючи ні підкріплень, ні дозволу, наприкінці березня він починає блискавичний наступ: його колони перетинають пустелю Киренаїки, беруть Мерса-Брегу, Агедабію, Бенгазі, Дерну, Мекілі. Приблизно за 10 днів майже вся територія, завойована під час операції «Компас», знову втрачена; британських генералів О'Коннора та Німа беруть у полон, а гарнізон Тобрука опиняється в облозі. Сміливість Роммеля, що суперечила всім його наказам, творить його легенду «Лиса пустелі». Але вона також відкриває 2 роки пустельної війни, в якій , якому постійно бракує постачання, коливатиметься між вражаючими проривами й відступами аж до Ель-Аламейна. Ставка березня 1941 року перетворює другорядний фронт на головний театр.
T07-004