У березні 1941 року німецький окупант відгороджує гетто в кварталі Підгуже, на правому березі Вісли, у Кракові. Розпорядження губернатора Отто Вехтера від 3 березня 1941 року зганяє туди євреїв міста; близько 20 березня квартал закрито. Від 15 000 до 20 000 людей скупчено на території, де раніше мешкало близько 3 000 жителів. У квітні гетто оточує мур, заокруглені секції якого нагадують надгробні стели. Брами охороняють німецька поліція, польська «синя» поліція й, усередині, єврейська поліція.
На центральній площі Згоди (Plac Zgody) стоїть Apteka pod Orłem — аптека «Під Орлом», заснована 1910 року й 1933 року перейнята Тадеушем Панкевичем, католиком. Коли гетто охоплює площу, він отримує дозвіл залишитися: єдиний нееврей, якому дозволено тримати торговельний заклад у межах муру. Аптеку постачають ззовні, і вона — одна з небагатьох точок зв'язку між замкненим гетто й «арійським» містом; 3 польські працівниці входять і виходять, як і він.
Тиф, туберкульоз і недоїдання косять переповнене населення. Панкевичу належить визначити призначення своєї аптеки: звичайна торгівля під німецьким контролем, перенесення за межі муру чи таємний опорний пункт. Найменша незаконна дія в гетто, яке пильно контролює гестапо, може призвести до розстрілу.
Панкевич вирішив залишитися й зробив з аптеки «Під Орлом» осередок взаємодопомоги та опору. Разом із 3 працівницями він безкоштовно видавав ліки й перев'язувальні матеріали, передавав їжу, листи та новини, а під час облав переховував утікачів. У своїх спогадах він розповідав про фарби для волосся, які роздавали, щоб люди могли видати себе за «арійців», і про заспокійливе, яке давали дітям, щоб вони мовчали під час нальотів гестапо. Його аптека стала місцем таємних зустрічей єврейської інтелігенції та опору. Краківське гетто ліквідували 13–14 березня 1943 року: більшість його мешканців убили в Бельжеці або Плашові. Панкевич вижив, 1947 року опублікував свої свідчення, а 10 лютого 1983 року Яд Вашем визнав його Праведником народів світу; нині в його аптеці музей.
T07-053