39-річний , уже відомий письменник («Нічний політ», премія «Феміна» 1931 року), служить льотчиком-розвідником у групі 2/33 на літаку «Блок» MB 174. Він літає без супроводу, часто на великій висоті, щоб фотографувати німецькі позиції, — самотній літак, який Bf 109 можуть збити приблизно за 30 секунд.
Групу 2/33 кампанія знекровила: із 23 екіпажів 17 уже втрачено. Сент-Екзюпері одружений, відомий, старший за своїх товаришів; його спостерігач — лейтенант Дютертр. Питання, хто йде на ризик, постає за кожної місії.
Після німецького прориву в травні й відходу на Ену розвідувальних вильотів стає дедалі більше, щоб стежити за просуванням ворога. Майор Аліас пропонує 2 варіанти: місію на малій висоті над Аррасом, майже самогубну, але необхідну, або місію на великій висоті в напрямку Ени, безпечнішу, але менш важливу.
23 травня Сент-Екзюпері має обрати між місією, яка найбільше потрібна штабові, і тією, що залишає йому шанс повернутися.
Сент-Екзюпері погодився на місію над Аррасом — на малій висоті, майже без шансів на повернення, але необхідну: 23 травня 1940 року він пролетів над Аррасом на малій висоті під вогнем німецької зенітної артилерії й привів свій екіпаж назад живим і неушкодженим. Він повернувся. На основі цього досвіду він написав «Військового льотчика» (Reynal & Hitchcock, Нью-Йорк, 1942) — розповідь про виліт на Аррас, що стала роздумом про поразку й відповідальність; книгу заборонили спершу Віші, а наприкінці 1942 року й німці. У 1943 році він приєднався до французької армії в Північній Африці й домігся права, попри вік, знову літати на розвідку. Він зник 31 липня 1944 року біля Марселя (уламки його P-38 «Лайтнінг» ідентифікували біля острова Ріу 2000 року). Група 2/33 до перемир'я втратила ще кілька екіпажів.
T04-001