Влітку 1939 року Сталін тримає в руках обидві нитки однієї гри. З одного боку — переговори з Францією та Великою Британією, мляві й заблоковані питанням про прохід військ через Польщу. З другого — нацистська Німеччина, яка засипає його пропозиціями й, на відміну від них, пропонує щось конкретне й негайне.
Гітлер поспішає: він хоче напасти на Польщу до осені й мусить нейтралізувати СРСР, щоб уникнути другого фронту. Тому Берлін пропонує пакт про ненапад — із таємним поділом «сфер впливу» у Східній Європі.
Для Сталіна розрахунок холодний. Об'єднатися з демократіями проти Німеччини, ризикуючи сам нести тягар війни на сході без достатніх гарантій? Підписати договір із Гітлером, виграти час, повернути території, втрачені в 1920 році, й спрямувати війну на захід? Чи залишитися осторонь, у збройному нейтралітеті? Рішення, що визріло в таємниці Кремля, перекроїть мапу сил у Європі й вплине на сам початок війни.
Сталін підписав пакт про ненапад із Німеччиною та його таємний протокол: у ніч з 23 на 24 серпня 1939 року Молотов і Ріббентроп підписали в Москві пакт про ненапад. Таємний додатковий протокол поділив Східну Європу на сфери впливу — Польща, держави Балтії, Фінляндія, Бессарабія. Пакт розв'язав Гітлерові руки для нападу на Польщу без остраху перед СРСР, а Сталінові дав час, територіальні здобутки й надію, що капіталістичні держави виснажать одна одну. Цей розворот приголомшив світ, збентежив комуністичні партії й вирішив долю Польщі. Через тиждень спалахнула війна; СРСР, своєю чергою, вторгся до Польщі зі сходу 17 вересня.
T00-042