Восени 1939 року Познань включають до рейхсгау Вартеланд, який стає лабораторією германізації. На анексованих територіях окупанти не «реформують» польську школу, а скасовують її. Польськомовні заклади закривають, польських учителів звільняють, багатьох арештовують, виселяють до Генерал-губернаторства або інтернують. Польських дітей приймають лише до примітивних німецьких шкіл; за доктриною Гіммлера, їхня освіта має завершуватися кількома початковими класами. Польську католицьку церкву, традиційну опору, у Вартеланді також переслідують.
Міський учитель початкової школи з багаторічним стажем лишається без класу й під наглядом. Уже з кінця жовтня 1939 року у Варшаві вчителі починають організовувати підпільне навчання.
Перед ним відкриваються 3 шляхи: підкоритися й шукати підлеглу посаду в німецькому апараті, відмовитися від викладання, щоб вижити без ризику, або долучитися до підпільного навчання попри смертельну небезпеку.
Задокументованою відповіддю польських учителів стало підпільне навчання. Наприкінці жовтня 1939 року у Варшаві виникла Таємна вчительська організація (Tajna Organizacja Nauczycielska, TON), яка створила мережу таємних шкіл: 1942 року близько 1,5 мільйона дітей навчалися за підпільною початковою програмою, а десятки тисяч — за середньою. У Вартеланді, де репресії були найжорстокішими, а польськомовне навчання зрештою каралося смертю, ця робота велася під загрозою життя; чимало вчителів заарештували, депортували до таборів або вбили. Це була справа не однієї людини, а колективного руху забороненої освіти.
T01-126