73-річний генерал , колишній начальник штабу Фоша, 20 травня 1940 року у Венсені приймає командування французькими арміями. викликав його з Бейрута 17 травня, щоб замінити генерала Моріса Гамелена, головнокомандувача сухопутних сил із вересня 1939 року, який, на його думку, не впорався з німецьким проривом під Седаном.
Ситуація критична. Німецькі танкові дивізії рвуться до Ла-Маншу долиною Соми й розрізають союзне угруповання надвоє: на півночі французьким арміям, експедиційному корпусу лорда Горта та бельгійській армії загрожує оточення. 20 травня німецькі авангарди виходять до Абвіля й до моря.
Перед від'їздом Гамелен 19 травня підписав свою особисту інструкцію № 12, яка наказує атакувати німецький коридор одночасно з півночі й від Соми. Вейган не знає ні справжнього стану армій Півночі, ні стану їхніх командувачів, а кожна година на вагу золота.
Вейган має визначити свою лінію: узяти на себе контратаку «кліщами», щоб перерізати коридор танкових дивізій і відновити зв'язок із Північчю; відвести угруповання на Сену, навіть якщо армії Півночі лишаться напризволяще; чи без зволікань поставити перед урядом питання про перемир'я, щоб уникнути нових втрат.
Вейган обирає контратаку «кліщами», але починає з того, що призупиняє інструкцію № 12 Гамелена, аби скласти власне судження. 21 травня він летить на північ і в Іпрі зустрічається з королем Леопольдом III, потім із генералом Гастоном Бійотом; він відлітає до приїзду лорда Горта, якого не встигли вчасно попередити. Його план здебільшого повторює план Гамелена із запізненням на 3 дні. Коли в ніч з 21 на 22 травня Бійот повертається з наради, його автомобіль врізається у вантажівку в Локрі; Бійот помирає 23 травня, і потрібно кілька днів, щоб генерала Жоржа Бланшара затвердили на його місці. Координація розвалюється, очікувана атака від Соми не відбувається, і ввечері 25 травня Горт відмовляється від наступу на південь і відходить до Дюнкерка. Вейган, який відтоді вважає перемир'я неминучим, першим вимагає його в червні. Міністр національної оборони при Петені до вересня 1940 року, потім генеральний делегат у Північній Африці, у листопаді 1942 року він потрапляє під арешт до німців і до травня 1945 року перебуває в ув'язненні, наостанок — у замку Іттер. 1948 року справу проти нього закрито, він помирає 1965 року. Гамелена заарештовує Віші у вересні 1940 року, 1942 року його судять у Ріомі, 1943 року видають німцям, тримають поблизу Бухенвальда, а потім в Іттері, і звільняють у травні 1945 року; він помирає 1958 року.
T03-025