40-річний із 1939 року префект Ер і Луар, наймолодший префект Франції. 14 червня впав Париж; 16-го Вермахт входить до Шартра. Уранці 17 червня німецькі офіцери кладуть перед ним документ на підпис: протокол, у якому стверджується, ніби сенегальські стрільці вчинили різанину серед цивільних у сусідньому селі.
Документ — підробка. Він покликаний сфабрикувати виправдання німецьким звірствам щодо африканських колоніальних військ, які в червні 1940 року стали жертвами систематичних убивств. Для Мулена підписати означало б надати брехні префектурного підтвердження — брехні, ганебній для французької армії; відмовитися — наразити себе на тортури, а то й на смерть.
Ця сцена — моральна дилема в чистому вигляді, яку переживає високопосадовець, сам-на-сам з окупантом. Наймолодший префект Франції, лівий республіканець, колишній співробітник П'єра Кота в Міністерстві авіації, Мулен не має жодного досвіду підпілля. Він стикається з цією дилемою в мить, коли французька держава розвалюється і ніхто ще не знає, що означатимуть у наступні місяці слова «коритися» чи «відмовлятися».
Мулен відмовляється підписати, готовий ризикнути всім, аби не піддатися примусу. Протягом частини дня його б'ють і знущаються з нього; увечері в камері він намагається перерізати собі горло шматком скла, аби не поступитися. Його в останню мить рятують і лікують, а 19 червня відпускають. Усунутий Віші з посади в листопаді 1940 року, він 1941 року через Лісабон потрапляє до Лондона, стає представником де Голля у Франції й творцем об'єднання Опору, головуючи 27 травня 1943 року на першому засіданні Національної ради Опору. Заарештований у Калюїрі в червні 1943 року, закатований Клаусом Барбі, він помирає під час перевезення до Німеччини. Його прах переносять до Пантеону 1964 року. Події 17 червня 1940 року в Шартрі вважають його першим актом опору.
T04-026