46-річний править Румунією з 1930 року, а 1938-го встановив королівську диктатуру, скасувавши партії й керуючи через Фронт національного відродження. Його дипломатія трималася на французько-британській гарантії, наданій навесні 1939 року. Падіння Франції в червні 1940 року руйнує цю гарантію безпеки: Бухарест опиняється сам-на-сам із сусідами.
Румунія володіє Бессарабією (між Прутом і Дністром) від 1918 року на шкоду Росії; таємний протокол німецько-радянського пакту визнав «інтерес» Москви до цієї провінції. Увечері 26 червня 1940 року, щойно балтійські держави опинилися під окупацією, нарком викликає румунського посланця в Москві й вимагає Бессарабію та Північну Буковину. Коли Бухарест пропонує переговори, Молотов відповідає, що вибір — «територіальні поступки або війна».
зосереджує дивізії на Дністрі. Німеччина, до якої звернулися по допомогу й яка залежить від румунської нафти й зерна, радить поступитися. Коронна рада збирається терміново. мусить відповісти протягом найближчих годин.
приймає ультиматум і залишає вимагані провінції. Після 2 засідань Коронної ради й за відсутності будь-якої зовнішньої підтримки він приймає другий радянський ультиматум і віддає наказ про евакуацію. З 28 червня 1940 року займає Бессарабію й Північну Буковину — близько 50 000 км² і майже 3,8 мільйона жителів — у поспіху й безладді. Капітуляція без бою руйнує престиж короля: влітку 1940 року Румунію розчленовано: її змушують віддати ще й Північну Трансільванію Угорщині та Південну Добруджу Болгарії. Дискредитований зрікається престолу 6 вересня 1940 року на користь сина Михая й виїжджає з країни, залишаючи реальну владу генералові Йону Антонеску та «Залізній гвардії». Румунія перейде до табору Осі й 1941 року братиме участь у відвоюванні Бессарабії разом із Німеччиною.
T04-076