, військовий і диктатор Греції від 1936 року, очолює авторитарний, але рішуче відданий національній незалежності режим. Протягом 1940 року Італія множить провокації у східному Середземномор'ї — зокрема торпедування грецького крейсера «Еллі» в серпні. Муссоліні, заздрячи німецьким успіхам і прагнучи гучного успіху на Балканах, готує вторгнення з Албанії, яку окупував.
У ніч із 27 на 28 жовтня 1940 року, близько 3-ї години ранку, італійський повноважний посланник з'являється в домі Метаксаса й вручає йому ультиматум: дозволити італійським військам зайняти стратегічні пункти грецької території, інакше — війна. Строк мізерний — кілька годин — а італійці вже переходять кордон.
Метаксас, у халаті, знає, що Греція слабша і що його режим мав зв'язки з фашистською Італією. Поступка, можливо, дала б змогу уникнути війни; відмовити — означає самотужки вступити в боротьбу з великою державою Осі. Відповісти він мусить негайно.
Метаксас відкидає ультиматум. За переказом, він нібито вигукнув «Όχι» («Ні»); насправді він заявляє Грацці французькою: «Alors, c'est la guerre» («Отже, це війна»). Відмова, передана по радіо, здіймає національний порив: 28 жовтня відтоді відзначають як «День „Ні“» (Охі), грецьке національне свято. Усупереч усім очікуванням, грецька армія, мобілізована й бойова, зупиняє італійський наступ у горах Епіру, а потім упродовж осені відкидає його до Албанії — перша справжня сухопутна поразка Осі. Грецький опір змусить Німеччину втрутитися навесні 1941 року, щоб урятувати союзника, і тим самим відкласти власні плани на Сході. Сам Метаксас помирає в січні 1941 року, до німецького вторгнення.
T05-016