За кілька років нацистський режим узявся охопити своїм впливом усю німецьку молодь. Гітлерюгенд («Гітлерівська молодь») для хлопців і Союз німецьких дівчат для дівчат організовують дозвілля, спорт, ідеологічну підготовку. Закон 1936 року, доповнений у березні 1939 року, робить членство на практиці обов'язковим: ухилятися від руху стає підозрілою аномалією.
Для родин, особливо тих, що мають застереження — через релігійну віру, прихильність до свобод чи просту недовіру, — залучення дітей щодня ставить питання сумління. Держава втручається у виховання, переспрямовує відданість на фюрера й робить дитину можливим знаряддям стеження у власній родині.
Ви — німецька родина, яка не відчуває ентузіазму, але поводиться обережно. Чи дозволити дитині повноцінно вступити до Гітлерюгенду, щоб не піддавати її маргіналізації й уберегти від неприємностей? Піти на компроміс, обмеживши її участь необхідним мінімумом, не виставляючись напоказ? Чи відкрито опиратися, ризикуючи санкціями, взяттям на облік і навіть репресіями? Вибір визначає майбутнє дитини та безпеку всіх.
Переважна більшість німецьких родин — з примусу чи з переконання — залучає дітей до молодіжної організації або й самі активно в ній беруть участь: напередодні війни майже вся молодь відповідного віку охоплена, бо членство стало обов'язковим. Відкритий опір лишається маргінальним і небезпечним; рідкісні прояви незгоди — групи неформальної молоді, релігійні відмови, як-от у Свідків Єгови — жорстоко придушують. Контроль над молоддю — один із найефективніших важелів режиму: воно формує покоління, вишколене в покорі та ідеології, частина якого проллє кров на фронтах війни, яку Гітлер от-от розпочне.
T00-032