Фронт на Соммі й Ені прорвано, німці йдуть на Париж. Столиця, символ нації, налічує мільйони мешканців і безцінну спадщину. Уряд, який залишив місто й перебрався до Тура, а потім до Бордо, та військовий губернатор мають вирішити її долю.
Оборона Парижа вулиця за вулицею, як дехто вимагає, перетворила б місто на руїни й коштувала б незліченних цивільних життів, не змінивши ходу війни. Проголосити його «відкритим містом» означає віддати його без бою, щоб зберегти мешканців і пам'ятки, але водночас віддати столицю ворогові й підірвати моральний дух нації.
Влада може проголосити Париж відкритим містом, щоб урятувати його від руйнування. Організувати символічну чи справжню оборону ціною крові й каміння. Або спробувати масово евакуювати населення до приходу німців. Мільйони парижан і жителів півночі Франції вже вирушили в дорогу під час масової втечі — «ексоду». Від цього вибору залежить майбутнє міста й символ, який воно втілює.
Влада проголосила Париж відкритим містом без оборони, і німецькі війська увійшли до нього без бою 14 червня 1940 року. Місто вціліло від руйнувань, але образ німецьких солдатів, що марширують Єлисейськими Полями, і свастики на Тріумфальній арці став великим національним шоком. Мільйони парижан уже втекли під час «ексоду». Падіння Парижа прискорило політичну кризу: через 3 дні Петен попросив перемир'я. Це рішення вберегло столицю, але символічно скріпило поразку 1940 року.
T04-101