Узимку 1939 року Варшава перебуває під німецькою окупацією від вересневої капітуляції. Офіційні пайки для поляків свідомо утримують нижче порога виживання: кілька сотень калорій на день, значно менше за життєвий мінімум.
Студентка, чия родина втратила все, мусить знайти, чим харчуватися. Легальний ринок порожній; чорний ринок (szmugiel), нелегальний і жорстоко переслідуваний, є всюди, його живлять продукти, таємно привезені із сіл.
Діставати їжу поза офіційними каналами означає ризик арешту й штрафу, але триматися пайків означає голод.
Офіційні пайки, накинуті полякам Варшави, свідомо були недостатніми для виживання. Задокументованою й майже загальною відповіддю став чорний ринок: за оцінками істориків, більшість калорій, які споживали варшав'яни, надходила з підпільної торгівлі (шмуґель, szmugiel), попри суворі репресії. Цей паралельний ринок був не маргінальним вибором, а умовою колективного виживання та формою економічної непокори окупантові. Самі лише легальні пайки прирікали на голод, а німецька адміністрація жодної допомоги полякам не пропонувала.
T01-130