Німецькомовний чоловік живе в рейхсгау Вартеланд, або «Вартегау», — тій частині західної Польщі навколо Позена (Познані), яку після вересня 1939 року безпосередньо приєднали до рейху. Як і сотні тисяч інших, він походить із родини, де німецькою й польською розмовляють упродовж поколінь, без чіткої межі між 2 мовами.
Нацистський режим хоче «онімечити» край. Небажаних, на його думку, поляків він виганяє до Генерал-губернаторства, а на їхнє місце оселяє фольксдойче — «німців за походженням». Щоб розсортувати населення, окупант складає Німецький національний список (Deutsche Volksliste) — «список німецького народу» — і поділяє поляків німецького походження на 4 категорії: від активного прибічника німців до «спольщеного», якого вважають ворожим.
Записатися — це краще житло, більше їжі, гроші, що часто походять із майна, конфіскованого в інших поляків, і порятунок від депортації. Улітку 1940 року запис лишається добровільним. Для нього вибір означає зректися однієї з 2 націй, які він міг би назвати своїми.
Більшість цих німецькомовних записалася до Німецького національного списку й прийняла статус німця. У Вартеланді, де гауляйтер Артур Грайзер допускав лише тих, кого визнавали особами німецького походження, примусовий запис залишався маргінальним; масово режим запроваджував його в рейхсгау Данциг—Західна Пруссія та у Верхній Сілезії від 1941 року. Загалом на анексованих територіях до списку внесли понад 2,7 мільйона осіб. Тих, хто потрапив до категорій 3 і 4, нерідко піддавали «регерманізації» та призивали до Вермахту. Після звільнення ці польські фольксдойче своєю чергою опинилися під підозрою в зраді: багатьох позбавили громадянських прав, інтерніювали або виселили — вдруге опинившись у лещатах національностей.
T04-089